Минулого тижня сталось те, на що я чекала вже довгий час. Я знову працювала волонтером на Ukranian Fashion Week. Це був 3-й раз, коли я допомагала організаторам провести цей неймовірно важливий захід, який двічі в рік збирає навколо себе шанувальників саме української моди. І хочу поділитися з вами, як то працювати разом з такою професійною командою, та з людьми, які дійсно закохані в свою справу.
Найголовніше для мене в цій роботі атмосфера того що відбувається. Заради неї варто повертатись туди знову і знову. Там я відчуваю себе на своєму місці, і дійсно хочеться думати про те, щоб все заплановане здійснилося, а також віддавати всю силу і енергію, для того, щоб саме цей тиждень став ще кращим за попередній.
Вже після першого дня роботи там, тебе починає наповнювати якесь особливе відчуття задоволення та натхнення. З'являється нова сила і організм вимагає продовження. Насправді, робота на тижні моди досить важка й емоційно напружена, але коли тебе оточують сумлінні люди, котрі знають для чого вони туди прийшли, то працювати стає легше, і навіть з'являється відчуття певної об'єднаності. За ці 5 днів, які я відпрацювала, зі мною трапилося стільки цікавого, що вистачить цього заряду ще на довгий час.
І зараз, сидячи в квартирі, і розуміючи, що вже минув майже тиждень, відколи закінчились покази в Мистецькому Арсеналі, час проходить значно швидше та непомітно. Тоді він тягнувся так довго, і можна було смакувати і розтягувати кожен момент. А зараз час мене наздоганяє. Все має бути в нормі. Все взаємодоповнюється. Має бути певна перерва, щоб все, що трапилось, заповнило кожну частинку мене.
І хочеться лише сказати дякую тим людям, котрі не зважаючи на всі труднощі, 36-й раз організували це особливе дійство, яке сповнює правильними емоціями, і допомагає рухатись вперед.