Oxana's: Life in its own beauty.

Я люблю коли життя йде своїм шляхом. Інколи воно може бути спокійним, розважливим та ненав'язливим, та часом так буває, що воно набирає великі оберти, і приносить тобі все і одразу. Що ти навіть не розумієш за що краще вхопитись. І так відбувається весь час.

На даному етапі у мене досить насичені будні та вихідні, а краще сказати одне перетікає в інше. І мені це до вподоби. Адже зараз весна, з'явились нові сили, нові бажання, і є час, коли це все можна встигнути зробити. Є час зануритись з головою у різні події, і є час відпочити та насолодитись тією красою, яку дарує нам природа.

Нещодавно у мене були одні з таких вихідних, коли вдалося зробити все і навіть більше. То була субота, і як не дивно, ще за день я навіть не підозрювала про свої плани на вихідні. а зрештою, мені вдалося попрацювати, далі встигнути на лекцію креативного продюсера програми "Вечірній Ургант" Андрія Савєльєва. Цю зустріч влаштувала Вільна школа журналістики. Вона проходила в "Будинку вчителя". Я там була вперше, і навіть не підозрювала, що ця споруда така красива. Було так приємно знаходитись в красивій залі і слухати цікавого спікера.

Що можу сказати з приводу отриманої інформаці... Андрій Савєльєв в основному розповідав як проходять будні та робота команди "Вечірнього Урганта". Про неймовірно щільний та напружений графік роботи, та цікаві моменти, які трапляються під час зйомок програм. Загалом було цікаво сприймати інформацію. Але так як я вже трішки розбираюсь в даній сфері, і знаю як це все відбувається, то нового чесно кажучи я почула мало. Мені здалось, що вже занадто він прагнув вразити слухачів своїми розповіддями. Проте Андрій тримався досить професійно, і в цілому, склав гарне враження.

Далі на мене чекала невеличка прогулянка, смакування смачної кави з шоколадним млинцем начиненим ананасом з яблуками. Після цього ми відправилися на відкриття нового сезону "Французької весни в Україні". Був вечірній перформанс на Софіївській площі. Під час повтору нам вдалося побачити набагато більше, аніж під час першого показу. На сам архітектурний ансамбль був направлений проектор, який показував світловий перформанс під назвою "Я — мрія". Він супроводжувався приємною музикою. І що для мене особливо приємно, прозвучали фрагменти з "Маленького принцу", особливо той самий момент про баранця...

Було дуже атмосферно, переповнювали найприємніші емоції ,і повертаючись до дому в середині зароджувалось добро. А ще повний місяць того вечора підсилив відчуття загадковості та чарівності цьому дійству.

translate

Я люблю когда жизнь идет своим чередом. Иногда она может быть спокойной, рассудительной и ненавязчивой, а порой так бывает, когда жизнь большие обороты, и приносит тебе всё и сразу. Что ты даже не понимаешь за что лучше ухватиться. И так происходит всё время.

На данном этапе у меня довольно насыщенные будни и выходные, а лучше сказать одно перетекает в другое. И мне это нравится. Ведь сейчас весна, появились новые силы, новые желания, и есть время, когда всё это можно успеть сделать. Есть время окунуться с головой в разные события, и есть время отдохнуть и насладиться той красотой, которую дарит нам природа.

Недавно у меня были одни из таких выходных, когда удалось сделать всё и даже больше. Это была суббота, и как ни странно, еще за день я даже не подозревала о своих планах на выходные. А в конечном итоге, мне удалось поработать, дальше успеть на лекцию креативного продюсера программы "Вечерний Ургант" Андрея Савельева. Эту встречу устроила Свободная школа журналистики. Она проходила в "Доме учителя". Я там была впервые, и даже не подозревала, что это здание такое красивое. Было приятно находиться в красивой зале и слушать интересного спикера.

Что могу сказать по поводу полученной информации... Андрей Савельев в основном рассказывал как проходят будни и работа команды "Вечернего Урганта". О невероятно плотном и напряженном графике работы, и интересных моментах, которые случаются во время съемок программы. В целом было интересно воспринимать информацию. Но так как я уже немного разбираюсь в данной сфере, и знаю как это всё происходит, то нового честно говоря я услышала мало. Мне показалось, что уже слишком он стремился поразить слушателей своими рассказами. Однако Андрей держался довольно профессионально, и в целом, составил хорошее впечатление.

Дальше меня ждала небольшая прогулка, смакование вкусным кофе с шоколадным блинчиком начиненным ананасом с яблоками. После этого мы отправились на открытие нового сезона "Французькой весны в Украине". Был вечерний перформанс на Софиевской площади. При повторе нам удалось увидеть гораздо больше, чем во время первого показа. На этот прекарсный архитектурный ансамбль был направлен проектор, который показывал световой перформанс под названием "Я - мечта". Он сопровождался приятной музыкой. И что для меня особенно приятно, прозвучали фрагменты из "Маленького принца", особенно тот самый момент о барашке... Было очень атмосферно, переполняли приятные эмоции, и возвращаясь домой в середине зарождалось добро. А еще полнолуние в тот вечер усилило ощущение загадочности и придало особое очарования этому действу.